вихатися
ВИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм.
1. Хитатися, гойдатися, колихатися.
Перед ним вихалась хтива веремія людського спітнілого, фарбованого і пудрованого м'яса (І. Багряний);
Федір Васильович не знаходив собі місця. Вихався на милицях по палаті, іноді затримувався біля вікна, ніби когось виглядав (Є. Доломан);
Ярослав незграбно вихався й перехилявся, але чепіг не випускав (І. Білик).
2. Брикатися, битися однією або обома задніми ногами (про копитних тварин).
Коні почали вихатися, але були приборкані візником (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)