вихвалений

ВИ́ХВАЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́хвалити.

У колядці образ молодця-князя надмірно вихвалений, гіперболізований, овіяний казковими особливостями (з навч. літ.);

Виявляється, що гроші для отої вихваленої “ліквідації заборгованості” було просто брутально відібрано в наших же людей! (з газ.).

Значення в інших словниках

1. вихвалений — ви́хвалений дієприкметник  Орфографічний словник української мови