вихваляння

ВИХВАЛЯ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. вихваля́ти і вихваля́тися.

Пропаганда й вихваляння забороняється, тільки критика та роз'яснювання (В. Винниченко);

– Але ж огидно слухати таке нахабне вихваляння! – не вгавав перший (В. Владко);

Віра була вродлива, знала про це, а тьотя Даша непомірним вихвалянням підтримувала в ній упевненість (М. Руденко).

Значення в інших словниках

1. вихваляння — вихваля́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вихваляння — -я, с. Дія за знач. вихваляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихваляння — див. хвастощі  Словник синонімів Вусика
4. вихваляння — ВИХВАЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вихваля́ти. Віра була вродлива, знала про це, а тьотя Даша непомірним вихвалянням підтримувала в ній упевненість (Руд., Вітер.., 1958, 31).  Словник української мови в 11 томах