вихворостити

ВИ́ХВОРОСТИТИ, ощу, остиш, док., кого, розм.

Побити хворостиною, батогом і т. ін.

Якби хоч раз вихворостила отого голованя, – він би не робив того, що при всіх робить (Панас Мирний);

[Домаха:] А що, як Пріська знов вернеться, ти не проженеш її від себе? [Карпо:] Не вернеться!.. і люде [люди] раїли: “Вихворости, кажуть, гарненько, схаменеться” (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. вихворостити — ви́хворостити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вихворостити — -ощу, -стиш, док., перех. Побити хворостиною, батогом і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихворостити — ВІДШМАГА́ТИ (дуже побити різкою, батогом, нагайкою і т. ін.), ВИ́СІКТИ, ВІДСТЬОБА́ТИ, ВИ́СТЬОБАТИ, ПОШМАГА́ТИ, ВИ́ШМАГАТИ, НАШМАГА́ТИ розм., ВСИ́ПАТИ розм., ВИ́БАТОЖИТИ розм., ВИ́ПОРОТИ розм., ВИ́ХВОРОСТИТИ розм., ВІДХЛЬОСТА́ТИ розм., НАХЛЬОСТА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. вихворостити — ВИ́ХВОРОСТИТИ, ощу, стиш, док., перех. Побити хворостиною, батогом і т. ін. Якби хоч раз вихворостила отого голованя, — він би не робив того, що при всіх робить (Мирний, IV, 1955, 104); [Домаха:] А що, як Пріська знов вернеться...  Словник української мови в 11 томах