вихворіти
ВИ́ХВОРІТИ, ію, ієш, док., розм.
Довго прохворіти; дуже перехворіти.
Був же, як дуб, а помер трухлявим пеньочком, вихворівши, вимученим (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)ВИ́ХВОРІТИ, ію, ієш, док., розм.
Довго прохворіти; дуже перехворіти.
Був же, як дуб, а помер трухлявим пеньочком, вихворівши, вимученим (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)