вихворіти
ВИ́ХВОРІТИ, ію, ієш, док., розм.
Довго прохворіти; дуже перехворіти.
Був же, як дуб, а помер трухлявим пеньочком, вихворівши, вимученим (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вихворіти — ви́хворіти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- вихворіти — і вихоріти, -ію, -ієш, док., розм. Довго прохворіти; дуже перехворіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вихворіти — ВИ́ХВОРІТИ і ВИ́ХОРІТИ, ію, ієш, док., розм. Довго прохворіти; дуже перехворіти. А що вже цьому Андрійкові безталанному, то й за всіх краще і вихорів, і виболів… (Вас., II, 1959, 281). Словник української мови в 11 томах