вихворіти

ви́хворіти

і вихоріти, -ію, -ієш, док., розм.

Довго прохворіти; дуже перехворіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихворіти — ви́хворіти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вихворіти — ВИ́ХВОРІТИ, ію, ієш, док., розм. Довго прохворіти; дуже перехворіти. Був же, як дуб, а помер трухлявим пеньочком, вихворівши, вимученим (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. вихворіти — ВИ́ХВОРІТИ і ВИ́ХОРІТИ, ію, ієш, док., розм. Довго прохворіти; дуже перехворіти. А що вже цьому Андрійкові безталанному, то й за всіх краще і вихорів, і виболів… (Вас., II, 1959, 281). Словник української мови в 11 томах