вихворіти

ви́хворіти

і вихоріти, -ію, -ієш, док., розм.

Довго прохворіти; дуже перехворіти.

Значення в інших словниках

1. вихворіти — ви́хворіти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вихворіти — ВИ́ХВОРІТИ, ію, ієш, док., розм. Довго прохворіти; дуже перехворіти. Був же, як дуб, а помер трухлявим пеньочком, вихворівши, вимученим (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. вихворіти — ВИ́ХВОРІТИ і ВИ́ХОРІТИ, ію, ієш, док., розм. Довго прохворіти; дуже перехворіти. А що вже цьому Андрійкові безталанному, то й за всіх краще і вихорів, і виболів… (Вас., II, 1959, 281).  Словник української мови в 11 томах