вихиляси
ВИХИЛЯ́СИ, ів, мн., розм.
Примхливі, химерні рухи усім тілом у танці, при ходінні і т. ін.
Терешкова жінка .. веселила усіх і танцями, і усякими вихилясами (Г. Квітка-Основ'яненко);
Дівчатка-підлітки, контрабандою від батьків, пробували й собі вивчитися отих найскладніших вихилясів (Л. Смілянський);
Підібравши високо свої сорочки з сирового полотна, вони [циганчата] щоразу робили шалені вихиляси, і тоді все подвір'я розлягалося дужим реготом (О. Гончар);
Танок був нескладний, ми йшли вільними вихилясами по колу (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)