вихилясом
ВИХИЛЯ́СОМ, присл., розм.
Вигинаючись, звиваючись, роблячи вихиляси.
Не вдержався і старий, ну й собі по-запорізьки: і викрутасом, і вихилясом, цокотить підківками, вистрибує (О. Стороженко);
Знов іншим часом Шукає [Сашко] витівок, забав, Ще й ходить якось вихилясом (М. Рильський);
// Згинаючись набік.
– Друзі! – раптом вигукнув Іван. Він вихилясом, кульгаючи на одну ногу, підвівся на ослін (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)