вихилясом
ВИХИЛЯ́СОМ, присл., розм. Вигинаючись, звиваючись, роблячи вихиляси.
Не вдержався і старий, ну й собі по-запорізьки: і викрутасом, і вихилясом, цокотить підківками, вистрибує (Стор., І, 1957, 147);
Знов іншим часом Шукає [Сашко] витівок, забав, Ще й ходить якось вихилясом (Рильський, Поеми, 1957, 34);
// Згинаючись набік.
— Друзі! — раптом вигукнув Іван. Він вихилясом, кульгаючи на одну ногу, підвівся на ослін (Досв., Вибр., 1959, 157).
Словник української мови (СУМ-11)