вихиляси
ВИХИЛЯ́СИ, ів, мн., розм. Примхливі, химерні рухи всім тілом у танці, при ходінні і т. ін.
Терешкова жінка.. веселила усіх і танцями, і усякими вихилясами (Кв.-Осн., II, 1956, 393);
Підібравши високо свої сорочки з сирового полотна, вони [циганчата] щоразу робили шалені вихиляси, і тоді все подвір’я розлягалося дужим реготом (Гончар, І, 1954, 9);
Дівчатка-підлітки, контрабандою від батьків, пробували й собі вивчитися отих найскладніших вихилясів (Сміл., Зустрічі, 1936, 227).
Словник української мови (СУМ-11)