виходження

ВИХО́ДЖЕННЯ, я, с., спец.

Дія за знач. вихо́дити 1, 5.

Клінічні ознаки дозволяють констатувати виходження черевних органів у грудну клітку і підозрювати грижу діафрагми (з навч. літ.).

ВИ́ХОДЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́ходити² і ви́ходитися² 1.

Виходження недоношених дітей потребує залучення чималих коштів та обладнання (із журн.).

Значення в інших словниках

1. виходження — ви́ходження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови