виходжування

ВИХО́ДЖУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вихо́джувати² і вихо́джуватися² 1.

– Ми завершили величезну і дуже важливу програму – розроблено клінічні протоколи щодо ведення і виходжування новонароджених дітей з малою масою тіла (із журн.).

Значення в інших словниках

1. виходжування — вихо́джування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. виходжування — -я, с. Дія за знач. виходжувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови