вихрещуватися
ВИХРЕ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ХРЕСТИТИСЯ, ещуся, естишся, док.
1. Переходити в християнство з іншої релігії.
Вихрещується раба Божа Ольга... Во ім'я Отця... амінь! (Я. Качура);
Марк Аврамович Маркевич, вихрестившись, одружився на дочці багатого міщанина (Ю. Мушкетик);
Він [Башкирцев] попередив Шапіро, що йому доведеться вихреститися, бо інакше з їхньої затії нічого не вийде (М. Слабошпицький).
2. перен., розм., заст. Змінювати своє ім'я або прізвище на інше.
– От теперечки ми вже й справді не Посмітюхи, – промовив Микола, – доведеться знов вихрещуватись заново на старі прізвища (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)