вицокувати

ВИЦО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.

1. Цокати, стукати раз у раз, часто.

– А що, не казав я, що він [Альоша] не при своїх? Хлопці погодились мовчки, вицокуючи зубами з жаху та з холоду, що вривався в розбиті вікна (І. Микитенко);

Вицокують коні об кригу та брук (Я. Шпорта);

// Безперервно цокати, стукати (про механізми).

Кожен думав про своє. Було чутно, як вицокував годинник за стіною (М. Руденко).

2. Виконувати роботу, цокаючи клавішами друкарської машинки, ключем телеграфного апарата і т. ін.; вистукувати.

Сахно не покидала своєї машинки. Вона зовсім не звернула уваги на того, що прийшов, і далі вицокувала на клавіатурі (Ю. Смолич);

Не перестаючи вицокувати правою рукою, він [телеграфіст] відсахнувся від стрічки, як від лотерейного білета, і, ніби вражений виграшем, коротко скрикнув: – Ну? (П. Панч);

Василько з радістю кинувся допомагати батькові і за хвилину хвацько вицокував кісточками рахівниці (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. вицокувати — вицо́кувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вицокувати — -ую, -уєш, недок., розм. 1》 Цокати, стукати раз у раз, часто. || Безперервно цокати, стукати (про механізми). 2》 Виконувати роботу, цокаючи клавішами друкарської машинки і т. ін.; вистукувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вицокувати — див. стукати  Словник синонімів Вусика
4. вицокувати — ВИСТУ́КУВАТИ (виконувати роботу, ударяючи по клавішах друкарської машинки, ключем телеграфного апарата тощо), ВИЦО́КУВАТИ. — Док.: ви́стукати, ви́цокати. Телеграфним ключем вистукував штурман риски й крапки радіограм (М.  Словник синонімів української мови
5. вицокувати — ВИЦО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. Цокати, стукати раз у раз, часто. Вицокують коні об кригу та брук (Шпорта, Вибр., 1958, 126); — А що, не казав я, що він [Альоша] не при своїх?...  Словник української мови в 11 томах