вицокувати

вицо́кувати

-ую, -уєш, недок., розм.

1》 Цокати, стукати раз у раз, часто.

|| Безперервно цокати, стукати (про механізми).

2》 Виконувати роботу, цокаючи клавішами друкарської машинки і т. ін.; вистукувати.

Значення в інших словниках

1. вицокувати — вицо́кувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вицокувати — ВИЦО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. Цокати, стукати раз у раз, часто. – А що, не казав я, що він [Альоша] не при своїх? Хлопці погодились мовчки, вицокуючи зубами з жаху та з холоду, що вривався в розбиті вікна (І.  Словник української мови у 20 томах
3. вицокувати — див. стукати  Словник синонімів Вусика
4. вицокувати — ВИСТУ́КУВАТИ (виконувати роботу, ударяючи по клавішах друкарської машинки, ключем телеграфного апарата тощо), ВИЦО́КУВАТИ. — Док.: ви́стукати, ви́цокати. Телеграфним ключем вистукував штурман риски й крапки радіограм (М.  Словник синонімів української мови
5. вицокувати — ВИЦО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. Цокати, стукати раз у раз, часто. Вицокують коні об кригу та брук (Шпорта, Вибр., 1958, 126); — А що, не казав я, що він [Альоша] не при своїх?...  Словник української мови в 11 томах