вицілити —
ви́цілити дієслово доконаного виду влучити в ціль діал.
Орфографічний словник української мови
вицілити —
-лю, -лиш, док., діал. Влучити в ціль.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вицілити —
ВИ́ЦІЛИТИ, лю, лиш, док., діал. Влучити в ціль. — У мене очі мало з голови не вискочать, так призираюся, щоб вицілити йому [ведмедеві] просто під ліву лопатку (Фр., IV, 1950, 26).
Словник української мови в 11 томах
вицілити —
Ви́цілити, -лю, -лиш гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб'є. Драг. 44.
Словник української мови Грінченка