вицілити
Ви́цілити, -лю, -лиш
гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб'є. Драг. 44.
Словник української мови ГрінченкаВи́цілити, -лю, -лиш
гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб'є. Драг. 44.
Словник української мови Грінченка