вицілити

ви́цілити

дієслово доконаного виду

влучити в ціль

діал.

Значення в інших словниках

1. вицілити — -лю, -лиш, док., діал. Влучити в ціль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вицілити — ВИ́ЦІЛИТИ див. виці́лювати.  Словник української мови у 20 томах
3. вицілити — ВИ́ЦІЛИТИ, лю, лиш, док., діал. Влучити в ціль. — У мене очі мало з голови не вискочать, так призираюся, щоб вицілити йому [ведмедеві] просто під ліву лопатку (Фр., IV, 1950, 26).  Словник української мови в 11 томах
4. вицілити — Ви́цілити, -лю, -лиш гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб'є. Драг. 44.  Словник української мови Грінченка