вишивальник

ВИШИВА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання.

– Дуже важливо підібрати нитки однакового відтінку, – ділиться досвідом юний вишивальник. – Бо в кожному кольорі є кілька відтінків, а тому треба бути особливо уважним (з газ.).

Значення в інших словниках

1. вишивальник — вишива́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вишивальник — -а, ч. Той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вишивальник — ВИШИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання. Вишивальники розшили шовком 500 гербів Радянського Союзу (Веч. Київ, 9.VIІІ 1957, 1).  Словник української мови в 11 томах