Великий тлумачний словник сучасної мови

вишивальник

вишива́льник

-а, ч.

Той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вишивальник — вишива́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. вишивальник — ВИШИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання. – Дуже важливо підібрати нитки однакового відтінку, – ділиться досвідом юний вишивальник. – Бо в кожному кольорі є кілька відтінків, а тому треба бути особливо уважним (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. вишивальник — ВИШИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання. Вишивальники розшили шовком 500 гербів Радянського Союзу (Веч. Київ, 9.VIІІ 1957, 1).  Словник української мови в 11 томах