вишивальник
вишива́льник
-а, ч.
Той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вишивальник — вишива́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вишивальник — ВИШИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання. – Дуже важливо підібрати нитки однакового відтінку, – ділиться досвідом юний вишивальник. – Бо в кожному кольорі є кілька відтінків, а тому треба бути особливо уважним (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- вишивальник — ВИШИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання. Вишивальники розшили шовком 500 гербів Радянського Союзу (Веч. Київ, 9.VIІІ 1957, 1). Словник української мови в 11 томах