вишивальник
ВИШИВА́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання.
– Дуже важливо підібрати нитки однакового відтінку, – ділиться досвідом юний вишивальник. – Бо в кожному кольорі є кілька відтінків, а тому треба бути особливо уважним (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вишивальник — вишива́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вишивальник — -а, ч. Той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вишивальник — ВИШИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання. Вишивальники розшили шовком 500 гербів Радянського Союзу (Веч. Київ, 9.VIІІ 1957, 1). Словник української мови в 11 томах