1. Орфографічний словник української мови

вишивальник

вишива́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишивальник — -а, ч. Той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вишивальник — ВИШИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання. – Дуже важливо підібрати нитки однакового відтінку, – ділиться досвідом юний вишивальник. – Бо в кожному кольорі є кілька відтінків, а тому треба бути особливо уважним (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. вишивальник — ВИШИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання. Вишивальники розшили шовком 500 гербів Радянського Союзу (Веч. Київ, 9.VIІІ 1957, 1). Словник української мови в 11 томах