Словник української мови у 20 томах

вишкребений

ВИ́ШКРЕБЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́шкребти.

В цілому Лобода був задоволений станом їдальнi: столи ножами вишкребенi, з кухнi пахло смачним, помитий посуд (О. Гончар);

– Отож, – продовжував розповідь Сивоок, – там бували коні, натерті оливою, вишкребені срібними шкребницями (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)