вишкребки
ВИ́ШКРЕБКИ, ВИ́ШКРІБКИ, ВИ́СКРЕБКИ, ВИ́СКРІБКИ, ів, мн., розм.
Залишки чого-небудь, вишкрябані із дна або стінок якогось посуду.
Не минуло й кілька хвилин, як проглянуло дно горщика. Ладик запитально подивився на мене: – Чекай, а що матросові залишиться? Вишкребки? (К. Гриб);
Вишкребки каші віддали кішці (з газ.);
* Образно. До Тифліса стягувалися вишкребки каральних загонів і не добитих японцями військових частин (М. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)