вишкрябуватися
ВИШКРЯ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ШКРЯБАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. розм. Вилазити, вибиратися нагору з труднощами, упираючись ногами й руками.
Вам хочеться підстрибнути, вхопитись руками за канат, що прив'язаний до язика [дзвона], упертись п'ятою і вишкрябатись на великий дзвін, а звідти – вгору і вгору! – до горобиних гнізд (І. Микитенко);
Такого слона оговтали і ним їздять. Вишкрябається на нього з п'ять чоловік, і той пре (У. Самчук).
2. тільки недок. Пас. до вишкря́бувати 1.
На пофарбованому яйці малюнок вишкрябується спеціальним інструментом або голкою (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)