вишкірити —
ви́шкірити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вишкірити —
див. вишкіряти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вишкірити —
вишкіря́ти (шкі́рити, щи́рити) / ви́шкірити (ви́щирити) зу́би, зневажл. 1. до кого і без додатка. Сміятися. Враз дама дожовує, ковтає і премило вишкіряє золоті зуби до Юри (Ю. Смолич); — Ти чого, підмагачу, зуби шкіриш? — дивується дядько Микола (М.
Фразеологічний словник української мови