Значення в інших словниках
-
вишкірити —
ви́шкірити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вишкірити —
ВИ́ШКІРИТИ див. вишкіря́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
вишкірити —
вишкіря́ти (шкі́рити, щи́рити) / ви́шкірити (ви́щирити) зу́би, зневажл. 1. до кого і без додатка. Сміятися. Враз дама дожовує, ковтає і премило вишкіряє золоті зуби до Юри (Ю. Смолич); — Ти чого, підмагачу, зуби шкіриш? — дивується дядько Микола (М.
Фразеологічний словник української мови
-
вишкірити —
ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
вишкірити —
ВИ́ШКІРИТИ див. вишкіря́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
вишкірити —
Ви́шкірити, -ся см. вишкіряти, -ся.
Словник української мови Грінченка