вишмаганий
ВИ́ШМАГАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́шмагати.
Почуваючи себе вишмаганим, він, проте, став у думках виправдувати Глобу (О. Гончар);
* Образно. Мій прокажений притулок розуму Ударами дорікань вишмаганий (І. Драч).
Словник української мови (СУМ-20)