вишмагати
ВИ́ШМАГАТИ, аю, аєш, док., кого.
Побити батогом, нагайкою і т. ін.
Отак би взяти й вишмагати геть усіх отих!.. Посікти на дрібну локшину, на січку (І. Багряний);
– Тобі, напевно, теж перепало? – Вишмагали за паршивеньку свічку. Я малював (Василь Шевчук);
Я був покараний різками ще в утробі матері. Вона заступилася за іншу наймичку, і її вишмагали в саду на лаві, а разом з нею і мене (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)