вишмаруваний
ВИ́ШМАРУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́шмарувати.
На гвіздках висіли розіпнуті домоткані сіряки, сорочки з грубого полотна, ще чумацькі, вишмарувані смолою від чуми й холери (В. Кучер);
Мамайчук за хвилину виволік уже вишмаруваного глиною технiка надвiр (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)