вишмаруваний

ВИ́ШМАРУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́шмарувати.

На гвіздках висіли розіпнуті домоткані сіряки, сорочки з грубого полотна, ще чумацькі, вишмарувані смолою від чуми й холери (Кучер, Трудна любов, 1960, 111).

Значення в інших словниках

1. вишмаруваний — ви́шмаруваний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. вишмаруваний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до вишмарувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вишмаруваний — ВИ́ШМАРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́шмарувати. На гвіздках висіли розіпнуті домоткані сіряки, сорочки з грубого полотна, ще чумацькі, вишмарувані смолою від чуми й холери (В. Кучер); Мамайчук за хвилину виволік уже вишмаруваного глиною технiка надвiр (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах