вишмарувати
ВИ́ШМАРУВАТИ, ую, уєш, док., що.
Змазати що-небудь якимсь мастилом, дьогтем і т. ін. або глиною, землею.
Вишмаруй-но добре колеса, бо далеко поїдем (Сл. Гр.);
“Старці-сіромахи” посідали в ряд шляхом, вишмарувавши землею лице й розпатлавши чуби (С. Васильченко);
Хоч і непоказні, а проте чобітки, а як дьогтем вишмарували, ще й блистять (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)