вишмаганий

ВИ́ШМАГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́шмагати.

*Образно. Почуваючи себе вишмаганим, він, проте, став у думках виправдувати Глобу (Гончар, Південь, 1951, 81).

Значення в інших словниках

1. вишмаганий — ви́шмаганий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. вишмаганий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до вишмагати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вишмаганий — ВИ́ШМАГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́шмагати. Почуваючи себе вишмаганим, він, проте, став у думках виправдувати Глобу (О. Гончар); * Образно. Мій прокажений притулок розуму Ударами дорікань вишмаганий (І. Драч).  Словник української мови у 20 томах