вишня
ВИ́ШНЯ, і, ж.
1. Плодове дерево (іноді кущ) родини розових звичайно з довгими тонкими гілками, соковитими темно-червоними (рідше ясно-червоними) ягодами і цілісним темно-зеленим листям.
Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Марко Вовчок);
Під вишнею розлогою струмочок гомонить (М. Терещенко);
За хатою кілька груш, дві високі старі черешні і одна .. вишня (У. Самчук);
* У порівн. – З маленького личка хоч води напийся, а сама [Одарка] пишна, як у саду вишня (І. Нечуй-Левицький).
2. Плід цього дерева (куща).
Лунали окрики перекупців, що продавали .. вишні і морелі (І. Франко);
Вишні були аж чорні, перестиглі, надзвичайно солодкі (В. Собко);
Кидала ті вишні в берестяну коробку, часом кладучи найстиглішу й до рота, і вишня ця, входячи їй в уста, рубіново спалахувала (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)