вишня
ВИ́ШНЯ, і, ж.
1. Плодове дерево (іноді кущ) звичайно з довгими тонкими гіллячками, на яких визрівають ягоди, і цілісним темно-зеленим листям.
Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Вовчок, І, 1955, 180);
Під вишнею розлогою струмочок гомонить (Тер., Ужинок, 1946, 14);
*У порівн. — З маленького личка хоч води напийся, а сама [Одарка] пишна, як у саду вишня (Н.-Лев., II, 1956, 266).
2. Соковита темно-червона (рідше ясно-червона) ягода з кісточкою — плід цього дерева (куща).
Лунали окрики перекупців, що продавали.. вишні і морелі (Фр., II, 1950, 322);
Вишні були аж чорні, перестиглі, надзвичайно солодкі (Собко, Шлях.., 1948, 144).
Словник української мови (СУМ-11)