вишукуватися

ВИШУ́КУВАТИСЯ, рідко ВИШУКО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ШУКАТИСЯ, ається, док.

1. Бути знайденим унаслідок шукання, шукань; знаходитися.

– А ми все тут шукали кандидата, – почав бригадир. – Не вишукується, куди не кинь (О. Гончар);

– Не плач, мамо, – каже старший син. – Як хазяїн вишукається, я знов служитиму (Марко Вовчок);

[Савка:] А ти не цвірінчи там, вилупок! Розумна яка вишукалася! (С. Васильченко).

2. тільки недок. Пас. до вишу́кувати.

Троянова земля велика, і сила в ній завжди вишукувалась така, що всякому могла заступити путь (Д. Міщенко);

Влучні вислови не обов'язково вишукуються десь, добираються звідкись, а й безпосередньо творяться самими мовлянами (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. вишукуватися — вишу́куватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вишукуватися — -ується, недок., вишукатися, -ається, док. 1》 Бути знайденим внаслідок шукання, шукань; знаходитися. 2》 тільки недок. Пас. до вишукувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вишукуватися — ЗНАЙТИ́СЯ (бути виявленим у результаті пошуків), НАЙТИ́СЯ, ВІДНАЙТИ́СЯ, РОЗШУКА́ТИСЯ, ВІДШУКА́ТИСЯ (внаслідок старанних і тривалих пошуків); ВИ́ШУКАТИСЯ, ВИ́РИСКАТИСЯ зневажл., ВИ́СКІПАТИСЯ зневажл. (про кого-небудь). — Недок.  Словник синонімів української мови
4. вишукуватися — ВИШУ́КУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ШУКАТИСЯ, ається, док. 1. Бути знайденим внаслідок шукання, шукань; знаходитися. — Не плач., мамо, — каже старший син.  Словник української мови в 11 томах