вишукувати
ВИШУ́КУВАТИ, рідко ВИШУКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШУКАТИ, аю, аєш, док.
1. кого, що. Старанно шукаючи, знаходити; відшукувати.
На другий день кинулись хлопці вишукувати купця (Панас Мирний);
Возії позлазили з возів і теж стали ходить і вишукувать місця, де б зручніше підмостити спину (В. Винниченко);
Малі й веселі, вони [перелесники] гайсали по землі, .. вишуковували яри й темні ями, чагарі й кропив'яні нетрі (Валерій Шевчук);
Насамперед треба було вишукати місце, де лежали закопані гроші (І. Франко);
// що. Виявляти, здобувати завдяки наполегливим старанням, зусиллям.
Велику кімнату вирішили перегородити на дві частини .. Довелось вишукати матеріали для перегородок (М. Трублаїні).
2. тільки док., що. Ретельно обшукати що-небудь.
Я вишукав кожну щілинку, але нічого цінного так і не знайшов (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)