вишукуватися
ВИШУ́КУВАТИСЯ, рідко ВИШУКО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ШУКАТИСЯ, ається, док.
1. Бути знайденим унаслідок шукання, шукань; знаходитися.
– А ми все тут шукали кандидата, – почав бригадир. – Не вишукується, куди не кинь (О. Гончар);
– Не плач, мамо, – каже старший син. – Як хазяїн вишукається, я знов служитиму (Марко Вовчок);
[Савка:] А ти не цвірінчи там, вилупок! Розумна яка вишукалася! (С. Васильченко).
2. тільки недок. Пас. до вишу́кувати.
Троянова земля велика, і сила в ній завжди вишукувалась така, що всякому могла заступити путь (Д. Міщенко);
Влучні вислови не обов'язково вишукуються десь, добираються звідкись, а й безпосередньо творяться самими мовлянами (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вишукуватися — вишу́куватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вишукуватися — -ується, недок., вишукатися, -ається, док. 1》 Бути знайденим внаслідок шукання, шукань; знаходитися. 2》 тільки недок. Пас. до вишукувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вишукуватися — ЗНАЙТИ́СЯ (бути виявленим у результаті пошуків), НАЙТИ́СЯ, ВІДНАЙТИ́СЯ, РОЗШУКА́ТИСЯ, ВІДШУКА́ТИСЯ (внаслідок старанних і тривалих пошуків); ВИ́ШУКАТИСЯ, ВИ́РИСКАТИСЯ зневажл., ВИ́СКІПАТИСЯ зневажл. (про кого-небудь). — Недок. Словник синонімів української мови
- вишукуватися — ВИШУ́КУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ШУКАТИСЯ, ається, док. 1. Бути знайденим внаслідок шукання, шукань; знаходитися. — Не плач., мамо, — каже старший син. Словник української мови в 11 томах