1. Словник української мови в 11 томах

вишукуватися

ВИШУ́КУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ШУКАТИСЯ, ається, док.

1. Бути знайденим внаслідок шукання, шукань; знаходитися.

— Не плач., мамо, — каже старший син. — Як хазяїн вишукається, я знов служитиму (Вовчок, І, 1955, 301);

[Савка:] А ти не цвірінчи там, вилупок! Розумна яка вишукалася! (Вас., III, 1960, 73).

2. тільки недок. Пас. до вишу́кувати 1.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишукуватися — вишу́куватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вишукуватися — -ується, недок., вишукатися, -ається, док. 1》 Бути знайденим внаслідок шукання, шукань; знаходитися. 2》 тільки недок. Пас. до вишукувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишукуватися — ВИШУ́КУВАТИСЯ, рідко ВИШУКО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ШУКАТИСЯ, ається, док. 1. Бути знайденим унаслідок шукання, шукань; знаходитися. – А ми все тут шукали кандидата, – почав бригадир. – Не вишукується, куди не кинь (О. Словник української мови у 20 томах
  4. вишукуватися — ЗНАЙТИ́СЯ (бути виявленим у результаті пошуків), НАЙТИ́СЯ, ВІДНАЙТИ́СЯ, РОЗШУКА́ТИСЯ, ВІДШУКА́ТИСЯ (внаслідок старанних і тривалих пошуків); ВИ́ШУКАТИСЯ, ВИ́РИСКАТИСЯ зневажл., ВИ́СКІПАТИСЯ зневажл. (про кого-небудь). — Недок. Словник синонімів української мови