вишукуватися
ЗНАЙТИ́СЯ (бути виявленим у результаті пошуків), НАЙТИ́СЯ, ВІДНАЙТИ́СЯ, РОЗШУКА́ТИСЯ, ВІДШУКА́ТИСЯ (внаслідок старанних і тривалих пошуків); ВИ́ШУКАТИСЯ, ВИ́РИСКАТИСЯ зневажл., ВИ́СКІПАТИСЯ зневажл. (про кого-небудь). — Недок.: знахо́дитися, нахо́дитися, віднахо́дитися, розшу́куватися, відшу́куватися, вишу́куватися. Ганна все копалась у комоді.. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Б. Грінченко); Найшлося в кишені кресало, і кремінець, і ґніт (О. Гончар); — Завтра ваші гроші віднайдуться (І. Франко); І недавно лиш, нарешті, Відшукався хлопця слід (Т. Масенко); (Савка:) А ти не цвірінчи там..! Розумна яка вишукалася! (С. Васильченко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вишукуватися — вишу́куватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вишукуватися — -ується, недок., вишукатися, -ається, док. 1》 Бути знайденим внаслідок шукання, шукань; знаходитися. 2》 тільки недок. Пас. до вишукувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вишукуватися — ВИШУ́КУВАТИСЯ, рідко ВИШУКО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ШУКАТИСЯ, ається, док. 1. Бути знайденим унаслідок шукання, шукань; знаходитися. – А ми все тут шукали кандидата, – почав бригадир. – Не вишукується, куди не кинь (О. Словник української мови у 20 томах
- вишукуватися — ВИШУ́КУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ШУКАТИСЯ, ається, док. 1. Бути знайденим внаслідок шукання, шукань; знаходитися. — Не плач., мамо, — каже старший син. Словник української мови в 11 томах