виямок
ВИ́ЯМОК, мка, ч.
Невелике заглиблення, ямка в чому-небудь.
Біля олійниці вибоїни такі, що швидко не перескочить [шофер] . А там ще й коло мосту, перед самим настилом, виямок буде (Григір Тютюнник);
Вона обережно взяла писанку і потримала її в жолобі долонь. Тоді подякувала, торкнувши губами свій улюблений виямок у нього [Артура] під адамовим яблуком (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)