виїмка
ВИ́ЇМКА, и, ж.
1. Невелика заглибина, западина в чому-небудь.
Вони знову оглянули знайому дорогу, на якій було вивчено кожен камінь, виїмку і поворот (В. Кучер);
На виїмках вона злякано ойкає і охоплює мене однією рукою (П. Загребельний);
// Заглибина, зроблена способом виймання, вирізування і т. ін. частини чого-небудь звідкись.
За тунелем пішов глибокий арик – виїмка аж до північного тунелю (Іван Ле);
Півкруглі й круглі напилки застосовують для обпилювання увігнутих поверхонь, розпилювання круглих отворів і виїмок (з навч. літ.).
2. Інструмент, яким роблять заглибини в продуктах або кулінарних виробах.
Для нарізання картоплі у формі стружки застосовують спеціальні ножі, а для вирізування кульок – виїмки різних розмірів (з наук.-попул. літ.).
3. юр. Вилучення предметів і документів при обшуку, перевірці, дослідженні.
Обшук і виїмка в приміщеннях, що їх займають підприємства, установи й організації, здійснюються в присутності їх представників (з наук. літ.).
4. заст. Те саме, що ви́няток.
Чотири збірники моїх новел, видані “Видавничою спілкою”, обнімають усі мої опубліковані досі новели, з виїмкою 3 оповідань для дітей (М. Коцюбинський);
Ті роки, 1886–1890, .. належали до сумних часів російських університетів, і київський не робив між ними виїмку (М. Грушевський).
Словник української мови (СУМ-20)