вкочування

ВКО́ЧУВАННЯ¹ (УКО́ЧУВАННЯ), я, с.

Дія за знач. вко́чувати¹ і вко́чуватися¹.

У статті досліджуються показники вертикальної та горизонтальної динаміки і стійкості проти вкочування гребеня колеса на рейку під час руху пасажирського вагона у кривих ділянках колії (з наук. літ.);

Навантаження колод на платформи здійснюється шляхом вкочування їх по латах за допомогою канатів (з навч. літ.);

На подвір'ї були пандуси для вкочування гармат на другий поверх (із журн.);

Вкочування бочок.

ВКО́ЧУВАННЯ² див. уко́чування¹.

Значення в інших словниках

1. вкочування — вко́чування 1 іменник середнього роду закочування в середину вко́чування 2 іменник середнього роду розрівнювання поверхні  Орфографічний словник української мови
2. вкочування — I (укочування), -я, с. Дія за знач. вкочувати I і вкочуватися I. II див. укочування I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вкочування — ВКО́ЧУВАННЯ¹ (УКО́ЧУВАННЯ), я, с. Дія за знач. вко́чувати¹ й вко́чуватися¹. Вкочування бочок. ВКО́ЧУВАННЯ² див. уко́чування¹.  Словник української мови в 11 томах