владарка

ВЛА́ДА́РКА, и, ж., уроч.

Жін. до вла́да́р.

Віялом прикрившись, владарка свавільна Зором наказала: – Підійди. Я жду (М. Бажан);

Мовчки дивиться Меланія на скульптора .. Розпалена, в самозабутності натхнення, вона вся ще мовби живе в іншій сфері, де почуває себе владаркою, де можна триматися вільно й природно (О. Гончар);

* Образно. Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей (Леся Українка);

Ніч-бо – можновладна владарка недодуманих думок, сумнівів, які теж .. падають на людину, – годі їх позбутися... (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. владарка — вла́да́рка іменник жіночого роду, істота вла́дарка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. владарка — -и. Жін. до владар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. владарка — Вла́да́рка, -ки, -ці; -да́рки, -рок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. владарка — ВЛА́ДАРКА, и, ж., уроч. Жін. до вла́дар. Віялом прикрившись, владарка свавільна Зором наказала: — Підійди. Я жду (Бажан, Роки, 1957, 273); *Образно. Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей (Л. Укр., I, 1951, 41).  Словник української мови в 11 томах