владарка

ВЛА́ДАРКА, и, ж., уроч. Жін. до вла́дар.

Віялом прикрившись, владарка свавільна Зором наказала: — Підійди. Я жду (Бажан, Роки, 1957, 273);

*Образно. Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей (Л. Укр., I, 1951, 41).

Значення в інших словниках

1. владарка — вла́да́рка іменник жіночого роду, істота вла́дарка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. владарка — -и. Жін. до владар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. владарка — ВЛА́ДА́РКА, и, ж., уроч. Жін. до вла́да́р. Віялом прикрившись, владарка свавільна Зором наказала: – Підійди. Я жду (М. Бажан); Мовчки дивиться Меланія на скульптора ..  Словник української мови у 20 томах
4. владарка — Вла́да́рка, -ки, -ці; -да́рки, -рок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)