владолюбство

ВЛАДОЛЮ́БСТВО, а, с.

Любов до влади (у 3 знач.).

Вона [Марко Вовчок] стоїть зовсім осторонь від організаційних справ – ані тіні честолюбства і владолюбства (О. Іваненко);

Не раз його [Врангеля] владолюбству дошкуляло те, що його регламентують, що його підганяють (О. Гончар);

Він добре вивчив потаємні струни душі великого візира. На цих струнах передусім грали два почуття – владолюбство і користолюбство (В. Малик);

Патріарх Кирило не забув розмови у бібліотеці Теона. Та відвертість не очистила його серце від суєтності й владолюбства, а запалила ще чорніший вогонь у його ницій душі (О. Бердник).

Значення в інших словниках

1. владолюбство — владолю́бство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. владолюбство — -а, с. Любов до влади (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. владолюбство — ВЛАДОЛЮ́БСТВО (любов до влади), ВЛАСТОЛЮ́БСТВО книжн., заст.; ДЕСПОТИ́ЗМ (грубе підкорення однієї людини волі іншої). Посади не впливали на нього.. Владолюбство його не торкнулося (П.  Словник синонімів української мови
4. владолюбство — ВЛАДОЛЮ́БСТВО, а, с. Любов до влади (в 3 знач.). І хоч не раз його [Врангеля] владолюбству дошкуляло те, що його регламентують, що його підганяють, ..проте, ..упоєний радістю перших перемог, він уже вірив тоді, що сам є господарем становища (Гончар, II, 1959, 379).  Словник української мови в 11 томах