влазливість
ВЛА́ЗЛИВІСТЬ (УЛА́ЗЛИВІСТЬ), вості, розм.
Властивість за знач. вла́зливий.
– Вибачте, – знову з поштивою влазливістю вставив журналіст Зінчук, – а як ви ставитеся до того, що разом з постановою Об'єднаних Націй про ідею соціально-економічної демократії було б поставлено пропозицію про політичну демократію? (В. Винниченко);
Щоправда, Н. Кобринська недолюблювала гімназійного вчителя Григорія Величка за влазливість до всього, в тому числі до її особистих та родинних справ (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)